Если кто тебя обидел, ты не дуйся не сердись. Подойди, по роже тресни, отойди и улыбнись!
|
Ты говоришь ей всё то, что я слышала
Она лучше всех, твой ангел, жена Ты хочешь не мой, а её слышать голос Касаться её, пока она жива |
|
|
Боль порождает сверхчеловека
Ты не полюбишь меня такой Искала, но нет лекарства в аптеке Что принесло б наконец-то покой. Не вижу снов, не потребляю пищу Кардиаграмма станет линией прямой Взирая на все то, что мною движет Счастья не видать, оно ушло с тобой |
|
|
Мене розриває зсередини той факт, що я для тебе абсолютно нічого не значила. Це мене дивує, адже ти здавався таким щирим. Але, виявляється , мене так легко швидко замінити та забути. Удар важкий, ще й прицільний. В цьому плані ти- переможець, а я переможена. Бо це я страждаю і плачу поки ти вже любиш іншу. Я все ще перебуваю думками у фантазіях, повертаюся до минулого, як до джерела любові та безпеки, я не можу прийняти реальність, вона нестерпна та болюча. Але це твій вибір, я це пройду та переживу, можливо, знову зможу любити. Але боляче, що я виявилась менш потрібною, ніж швидке знайомство. Вона настільки краща від мене? Питаю я себе щоразу, намагаючись змиритися. І мене чекає своє щастя.. Але навіть думки про це не приносять радості. Щоб хоч трішки заспокоїтися, мені приходиться прибігати до містичних та нереальних фантазій, по типу подорожі у часі, де я повертаюся в минуле, де ти ще мене любив, добре ставився, не зрадив. Чому я не можу злитися та ненавидіти тебе... Це було б справедливо . Чому після всього того ставлення, на яке, на мою думку, я не заслуговую, я все ще тебе люблю. Я знаю, що гідна щоб мене любили та цінували, ти мені цього дати не міг, але чому тоді я так за тебе чіпляюся.. Як мені прожити це
|
|
|
Хоча я справді злюся на тебе за ті слова. Вони мені зробили боляче. Але вони не показали тебе зі сторони мега сильного та власного агресора, а навпаки, відкрили твою вразливість. Так, в той момент ти мене ранив, але й показався переді мною слабким маленьким хлопчиком. Видно, виправдати я можу все. І завжди мені тебе справді шкода. Я вірю що ти дуже потребуєш любові, і ти на неї заслуговуєш. Тільки уподібнюєшся ти не до тих, ким є, ти можеш бути щирим та відкритим, світлим, чесним, справжнім та люблячим. Це не робить тебе слабким. Ти казав колись, що хочеш бути як я. От це те, в чому тобі справді варто взяти з мене приклад. Для когось такий великий обсяг любові в душі та надія на краще попри все - це слабкість. Люди з легкістю користуються моєю довірою і так, роблять те, чого ти так всередині себе боїшся по відношенню до себе. Мене ранять та кидають, мене залишають саму коли я любила та вірила, мені зраджують та знецінюють, лицемірять та брешуть. Ти не можеш контролювати інших та бути впевненим на 100% у тому, що тебе не залишать і не ранять. Але сила заключається у тому, щоб навіть попри це бути відкритим до любові та не боятися. Сила в прийнятті. Неможливо бути сильною людиною завжди. Я наприклад не могла прийняти те, що я тобі не потрібна, я намагалася з цим боротися. Але моя боротьба лише приближала той страшний момент і цю нестерпну дійсність. Сила в прийнятті. Якщо любиш- кохай , може статися що завгодно, але тут і зараз ти любиш, а якщо відбудеться щось - приймеш це. Це боляче і страшно, але мабуть варте того. Ти світла душа , не дай себе заплямити поганим прикладам. Тобі не варто проявляти свої шипи, щоб себе захистити. Захищаючи себе ти можеш ранити тих, хто справді турбується про тебе і любить. Ти хочеш любові, але боїшся наслідків, ти хочеш зв'язку але боїшся втратити незалежність. Наші страхи та бажання відкривають доступ до нашої тіньової сторони. Прийми її, в цьому буде твоє щастя.
Ти відгороджуєш себе від людей, відсторонюєшся, вдаєш ніби ти щасливий та самодостатній в самотності. Але повертаєшся туди, де тобі давали хоч краплю уваги. Повертаєшся до мене, попередньо мене відштовхнувши. Не перериваєш зв'язок з тими, хто вчиняв погано , тримаєш друзів на емоційній відстані, щоб точно бути з ними завжди. Ти не хочеш самотності. Ти писав мені, що прагнеш незалежності в стосунках. А через місяць , коли про цю незалежність заговорила я, ти написав "я не могу жить для себя". Ти хочеш тісного душевного зв'язку, любові, повного прийняття. Але боїшся, що це виявиться неправдою. Тому кожен момент "холодності" чи "відторгнення" ти сприймаєш як знак "ці стосунки погані, мене тут не цінують, я їх маю закінчити першим". Тобою керують страхи. Прийми їх. Ти будеш щасливим. Тільки не стань подібним до них, бо в тобі є щирість та любов, збережи це. |
|
|
Мене вбиває та руйнує те, що я досі відчуваю цей зв'язок. Я відчуваю наче все одно завжди буду на твоєму боці. Наче я завжди знайду тобі виправдання. Я завжди прийду тобі на допомогу. Це не про партнерство. Сподіваюся, партнерство мене чекає справді щасливе і сповнене любові. Але щодо тебе, я для тебе тут і завжди, навіть якщо мене й немає. Так, я не дозволю маніпулювати мною чи використовувати щоб заповнити душевну пустоту. Але якщо ти скажеш прямо "ти мені потрібна зараз, подзвони" - я подзвоню, якщо скажеш "приїдь до мене, мені погано" - я приїду. Я не знаю чому так і що зі мною, але це те, що я відчувала до тебе завжди. Ти справді можеш на мене розраховувати.
|
|
|
Я хотіла віддати тобі всю себе і своє життя. Насправді, я не розумію що зі мною не так, чому я не можу бути любимою. Це питання мучить мене, бо я не вважаю себе поганою людиною, нудною чи нецікавою. Тим паче що я так сильно полюбила тебе і це було взаємно. Я не вважаю тебе поганим чи мудаком, як ти висловлювався в нашій останній розмові. Я хотіла переконатися, що ти справді думаєш про мене добре, що ти справді хочеш саме зі мною зберегти контакт, що тобі потрібна Я, а не заповнення душевної порожнечі допоки ти не знайдеш варіант краще. Мені обідно, що я була варіантом, просто тимчасовою розвагою, це створювало нерівномірність в наших відносинах, бо я наділила їх чимось містичним та потаємним, високодуховним. Я вірила та бачила знаки, я вважала це чи не доленосним зв'язком, я вважала що ми створені один для одного і нас зв'язало життя для чогось високого. Я високо літала у своїх фантазіях та мріях про нас і забула дивитися на реальність. Хоча саме реальність змусила мене так підлетіти. Я була щасливою і радісною, що мене хтось може любити так, як мені того хотілось. І як же боляче було приходити до себе, коли виявилось , що ні, не може. Насправді це відчувається як зрада. Ти і так мені цікавий як людина, але більш за все я трималась за цю можливість бути любимою так щиро та віддано. А потім просто сидиш з відчуттям того, що людина, яку ти більше всього любиш, бачить в тобі лише етап, який треба пройти, щоб прийти до чогось кращого. А більше всього чимось кращим хотілось бути мені.
Все правильно завершилось. Бути варіантом, просто доступною дівчинкою, в якій немає нічого особливого і до якої не проявляють інтерес - це те, що вбивало самооцінку. Хоча це так дивно, адже після того, як ти сам мене відштовхував, я бачила знову такий захоплений і живий погляд. Я мучаю себе, бо надто багато запитань залишилися без відповіді. Це змушує мене знову звертатися до містицизму, шукати потойбічний вплив. Думаю, можливо на тебе вплинуло щось потаємне, вплив ззовні. Адже ти так любив і казав , що хочеш лише аби тебе гладили, називав мене ангелом, хотів щоб я була з тобою завжди. І наші мрії збігалися, наші почуття збігалися, це абсолютна взаємність у всьому. Для мене кінець цьому і поява у тебе агресії та жорстокості в мій бік виглядає дуже незрозуміло. Але мабуть, краще мені і не знати розгадки, можливо це ранило мене б ще більше. |
OpenVK Altair Preview (0aecc299-nightly) | PHP: 8.2.7 | DB: 8.0.34-26
время подавать напитки и вершить судьбы
Mastodon | Telegram | GitHub | Discord | Email
